Зміст
Професійні велосипедисти знають, що для їзди потрібен особливий вид взуття - так звані контактні туфлі. У чому їх особливість і чи потрібне спецвзуття для дітей, що ганяють на велосипедах у дворі? Виявляється, дуже невеликий відсоток батьків розуміє, що для захисту дитячих ніг і створення комфорту під час їзди на велосипеді їхня дитина також потребує спеціального взуття. Цілком можливо, що дитині не обов'язково купувати дорогі професійні велотуфлі, але те, що взуття маленьких райдерів повинно відповідати певним вимогам, - факт. Так яким має бути дитяче веловзуття, чи можуть його функцію виконати звичайні кросівки, сліпони або сандалії? Для всіх, хто бажає дізнатися про це, фахівці інтернет-магазину Theo Leo підготували розповідь про веловзуття та поради по його вибору для дитини.
Ще порівняно недавно про існування спеціального веловзуття знали тільки професійні спортсмени. І тільки вони могли дозволити купити собі пару дорогих черевиків специфічної конструкції, в яких найзручніше протягом довгого часу їздити на велосипеді. У наш час знайти велотуфлі легше, а ціни на них стають більш доступними.
Зовнішній вигляд сучасних велотуфель сформувався в останні десятиліття ХХ століття. Вони багато в чому нагадують спортивне взуття, але мають кілька принципових відмінностей. У першу чергу, це контактні шипи для велопедалей. Підошва та задник у спецвзутті завжди жорсткі, а вага виробу - мінімальна. Хоча шипи потрібні не завжди і не всім. Іноді їх відсутність можна компенсувати жорсткою підошвою з особливим малюнком протектора. Так які велотуфлі потрібні саме вашій дитині? Відповідь залежить від того, як і де ваше чадо буде ганяти на велосипеді.
Якщо малюк тільки вчиться їздити на велосипеді, то купувати йому спецвзуття поки ще рано. На даному етапі малюкові знадобляться просто зручні черевички правильної конструкції: відповідного розміру, з міцним задником, закритим носиком і широким стійким каблуком.
Ваше чадо вже цілком впевнено тримається на велосипеді і кожну вільну хвилину проводить зі своїм «залізним конем»? Тоді обов'язково подбайте про те, щоб на велопрогулянки дитина взувала не шльопанці, а взуття, яке надійно та щільно фіксується на стопі. Для звичайного катання на велосипеді по околицях також не обов'язково взувати дитину в спецшузи. Досить підібрати ортопедично правильне взуття для активного відпочинку. В ідеалі - із закритими пальцями та міцною підошвою.
А ось якщо дитина серйозно захопилася велоїздою, та велосипед для неї не просто частина дозвілля, а відповідальне тренування, то без спеціального обмундирування не обійтися. Якісне професійне взуття в такому випадку незамінне. І потрібне воно дитині не для понтів, а для захисту ніг і кращого контакту з велопедалямі.
Взуття для велосипедистів не завжди було таким, як зараз. Спочатку його шили з м'яких матеріалів, але в останні десятиліття концепція будови велотуфель кардинально змінилася. І треба сказати еволюціонувало не тільки взуття, але педалі велосипедів. Сьогодні юні райдери навіть не здогадуються, що колись для кращого контакту стоп і педалей використовували спеціальні рамки, які не додавала комфорту під час їзди. У наш час спеціальне взуття для велосипеда більш практичне та зручне, а для різних способів їзди існують свої види велотуфель.
Спортивні велотуфлі (гоночне контактне взуття) бувають декількох видів. Веловзуття для шосе вгадується по невеликій вазі, вентильованому верху та жорсткій підошві. Це найпопулярніший варіант серед професійних гонщиків. Такі туфлі дають відмінне зчеплення з педалями та не парять ноги, але вони абсолютно не підходять для піших прогулянок. Якщо казати про дітей, то такий варіант підійде тим, хто професійно займається велоспортом.
Взуття для даунхілу та тріалу - це спеціальні моделі для гірського та міського екстрим-велоспорту. Особливість таких велотуфель - м'яка підошва та майже повна відсутність протектору. Варіанти для крос-каунтрі також призначені для їзди на гірському велосипеді. Але на відміну від попередньої моделі, у цій підошва дуже жорстка, з вираженим протектором і шипами. Якщо дитина не захоплюється гірським екстрим-велоспортом, то такі варіанти велотуфель йому не потрібні, так як у звичайних умовах вони абсолютно непрактичні.
Особливість туристичного веловзуття в тому, що воно універсальне. Тобто в ньому однаково комфортно і крутити педалі, і ходити по гірських схилах. У цю групу включають велочеревики та велосандалії. Перші нагадують традиційні кросівки або черевики з твердою підошвою (іноді з шипами для кріплення з педалями). Велосандалії, як нескладно здогадатися, призначені для їзди у спекотну погоду. Вони дуже нагадують свій прототип - класичні сандалії, але мають більш жорстку підошву. Такого типу взуття відмінно підійде дітям, які захоплюються велотуризмом, а також його можна використовувати в якості контактного міського.
Міське контактне взуття - це прогулянкові велотуфлі. Вони максимально нагадують традиційні кросівки, але на підошві можуть мати спеціальний паз для контактного шипа. Це універсальне взуття, в якому дитині буде комфортно кататися на велосипеді та ходити пішки.
Якщо взуття для велосипедиста обрано неправильно, то вже через кілька годин їзди почнуть затікати стопи і пекти пальці. Якщо так буде повторюватися кожен раз після велопрогулянки, то колись улюблене заняття не буде викликати нічого, крім відрази. Між тим, катання на велосипеді вважається одним з найбільш корисних видів активного відпочинку, тому відбивати у дитини любов до велосипеда неправильним взуттям непробачно. Отже, на що слід звертати увагу при виборі контактного взуття для веловідпочинку.
Як і будь-яке взуття для активного відпочинку, велотуфлі повинні володіти ідеальною повітропроникністю. Коли мова йде про дитину, то важливість цієї вимоги зростає ще більше. Ноги у дітей, як правило, пітніють сильніше, ніж у дорослих і після декількох годин у недихаючих туфлях маленькі ніжки стають зовсім мокрими. А це не тільки некомфортно, але й загрожує потертостями та грибковими захворюваннями.
Підошва - це, мабуть, сама впізнанна частина контактного взуття. У дорогих і якісних моделях вона з карбону, жорстка та нестандартної (в порівнянні зі звичайними кросівками) форми. Жорсткість необхідна для підвищеної зносостійкості, щоб запобігти стиранню через постійний контакт з педалями, а специфічна форма створює ідеальне зчеплення. Ще одна особливість контактного взуття - наявність металевої прокладки між устілкою та протектором.
В ідеалі велотуфлі всередині повинні бути жорсткими та в точності повторювати форму ноги. Так виглядає дороге взуття для райдерів. Бюджетні варіанти навпаки містять поролоновий прошарок. На перший погляд, м'яка обробка може здатися доречною, але вже при їзді стане зрозуміло, що ця м'якість не зовсім комфортна. Поролон не дозволяє зафіксувати ногу максимально щільно, через що стопа совається, перетискаються судини, виникає печіння та біль. Тому, якщо немає можливості купити дитині повністю жорсткі шузи, то правильніше вибирати вироби з мінімальним шаром поролону.
Скільки повинно важити взуття велосипедиста? Якщо це дитина, то чим менше, тим краще. Занадто важкі черевики на дитячих ніжках грають роль обважнювачів. Вибираючи веловзуття для сина чи доньки, не забувайте, що дитина у ньому буде не тільки крутити педалі, а й бігати, а в занадто важких черевиках це дуже втомлює.
Для різних моделей виробники використовують різні системи затяжки (елементи фіксації стопи). Найпоширеніша, яка використовується у бюджетних моделях велотуфель, це липучка. У більш дорогих варіантах вона присутня тільки у нижній частині черевика. Головний недолік таких застібок - з часом вони перестають липнути. Але якщо контактне веловзуття призначається дитині, то цілком спокійно можна вибирати і таку модель - чадо виросте з взуття швидше, ніж липучка зноситься. Якщо необхідно більш жорстке регулювання фіксації, то слід звернути увагу на велотуфлі з баклею і трещіткою.
Звичайна шнурівка присутня як у бюджетних, так і в більш дорогих варіантах велотуфель. Ця система затягування також цілком підходить для дітей, які захоплюються велоїздою. Головне у такому випадку, щоб шнурки не були надто довгими.
Ще одна популярна серед професійних спортсменів система затягування ВОА (швидка шнурівка). Замість звичайних шнурків у ВОА використовують металеві троси, які створюють ідеальну фіксацію. Це оптимальна система затягування для туристів і велогонщиків. Дітям для звичайної велоїзди система ВОА буде зайвою.
При контакті стопи з велопедаллю створюється навантаження на плюснову кістку. У всіх людей кут її нахилу трохи варіюється, хоча, якщо немає серйозних ортопедичних відхилень, то складає приблизно 1,5 градуса. Поважаючи себе виробники веловзуття враховують цей факт при пошитті виробу і передбачають можливість підганяти туфлі під індивідуальні особливості стопи. Іноді для цих цілей використовують спеціальні клиновидні підкладки під устілку або під шипи.
Якщо для звичайного взуття колір - це всього лише дизайнерське рішення, то у велотуфлях ця характеристика іноді може вплинути на остаточний вибір. Наприклад, на літній сезон найбільш комфортними вважаються білі кросівки. Вони не парять і стильно виглядають. Чорні - вибір людей, що захоплюються велоспортом, гірським туризмом і охочих довше зберегти товарний вигляд свого взуття. Всі інші кольори - прояв модних трендів, які не впливають на функціональність взуття. Але погодьтеся: дітям кольорові кросівки сподобаються куди більше, ніж чорно-біла класика.
Професійні контактні велотуфлі - це специфічне взуття, яке, як ви вже встигли зрозуміти, має багато принципових відмінностей від звичайного. Щоб велотуфлі у точності виконували відведені їм функції, важливо, щоб вони були виготовлені з якісних матеріалів і були правильної конструкції. Сьогодні взуття для велоспорту покупцям пропонують різні виробники, але далеко не всі з них варті уваги. Тому перед придбанням важливо ознайомитися з відгуками про того чи іншого виробника, порадитися з досвідченими велосипедистами (особливо якщо це ваше перше придбання велотуфель). На сьогодні найпопулярнішими в світі брендами веловзуття залишаються італійський Sidi, французький Mavic, американські Shimano і Five Ten. Але це не означає, що у вашої дитини не можуть з'явитися шузи від іншого виробника. Головне, щоб взуття було правильним і зручним для юного райдера.
А тепер кілька слів про те, як вибрати дитині взуття для повсякденної їзди на велосипеді. Перше та найголовніше правило: трекінгові шузи для велосипеду повинні у точності відповідати розміру ноги. Такі вироби не варто купувати без примірки. Іноді навіть при повній відповідності довжини устілки та стопи у велотуфлях неможливо їздити, оскільки вони не підходять по колодці. До речі, якщо у туфлях некомфортно вже під час примірки, то брати їх категорично не варто. Це не той варіант, коли «розноситься».
Друге важливе правило: на трекінгове веловзуття не повинно бути ніякого виробничого браку. Майже непомітне потовщення шва, трохи криво зшиті елементи, ледь помітний горбок на внутрішньому оздоблені - все це може здаватися не істотною дрібницею, поки ви тримаєте взуття у руках, але після декількох годин їзди в ньому це може стати серйозною проблемою.
І по-третє, пам'ятайте, що чим молодша дитина, тим важливіше для неї взуття з міцним задником і закритими пальцями. Так що ні відкриті сандалії, ні сланці не можна вибирати в якості дитячого трекінгового взуття для велосипеду.
Між тим на велосипедах катаються не лише люди, які професійно займаються велоїздою. У нашій країні на великах ганяють, здається, всі діти. І ясна річ, далеко не у всіх з них є професійні велотуфлі.
Тим більше що для звичайного катання у дворі існує чимало альтернативних і більш доступних варіантів. Але щоб зрозуміти, що з повсякденного взуття найбільше підійде дитині для катання на велосипеді, слід знати загальні вимоги до різних частин велошузів.
Якщо у вас в дитинстві був велосипед, то зараз ви точно згадаєте, як діти зазвичай гальмують свого «залізного коня». Правильно, ногою! Це означає, існує ризик травмувати пальці. Тому щоб зберегти дитину від всіляких травм, для катання на велосипеді краще запропонувати йому взуття з закритими, а краще ще й укріпленими носками. В ідеалі це можуть бути кросівки чи кеди, як варіант - сліпони чи закриті сандалії.
Катаючись на велосипеді, діти нерідко зачіпають землю п'ятами. І це вагомий аргумент, щоб на велопрогулянки взувати дитину у вироби з укріпленими п'ятами, як наприклад, у кросівках, черевиках або класичних сандаліях.
Задник у професійному взутті для райдерів виготовляють за спеціальними технологіями. Його завдання - щільно фіксувати п'яту, але у той же час не затискати її. У разі дитячого взуття для звичайної їзди на велосипеді можна обійтися якісними універсальними кросівками з жорстким задником.
Підошва у будь-якому дитячому взутті повинна бути міцною та зносостійкою, а якщо ваша дитина любить покрутити педалі, то важливість цієї вимоги підвищується у рази. По-перше, через вже згадувану дитячу звичку гальмувати ногами. По-друге, під час їзди стопи постійно контактують з педалями, а вони можуть тиснути через тонку м'яку підошву. По-третє, крім їзди на велосипеді, діти ще й багато бігають, а значить, потребують взуття з хорошою амортизацією та захистом стоп. Звичайно, для їзди по околицях дитині не обов'язково купувати взуття на карбоні, цілком вистачить варіанту на щільній гумі або каучуку.
Для дітей не існує більш відповідного взуття, ніж вироби з натуральних матеріалів. У них дитячі стопи менше пітніють і не вовтузяться, що вкрай важливо для велосипедистів. Тому радимо звернути увагу на кросівки, сандалії та сліпони зі шкіри, нубука та текстилю, які характеризуються відмінною повітропроникністю.
У будь-якого спортивного взуття устілкам відведена роль підтримки стопи. Добре, якщо вони будуть зі супінатором. Крім того, дітям для звичайної їзди на велосипеді краще підходить взуття з незйомними устілками (гарантія того, що устілка не зімнеться під стопою активної дитини).
Велосипедне взуття - це той випадок, коли стопа повинна бути зафіксована надійно та щільно, без потреби перешнуровувати черевики, скажімо, кожну годину. Крім того, елементи фіксації не можуть бовтатися і тим самим створювати небезпечні моменти для велосипедиста. Тільки уявіть собі, що буде, якщо на великій швидкості шнурівки намотаються на ланцюг або педалі!
У велотуфлях для профі застібки можуть бути у вигляді стрічок і тросів з храповиком, липучок або шнурівки. Перший варіант - найсерйозніший, але у разі звичайної їзди абсолютно зайвий. Застібки-липучки у пошані й у професійних райдерів, й у любителів звичайної велоїзди. Липучки надійні, відмінно фіксують ногу та немає небезпеки, що завадять дитині крутити педалі. Саме таке взуття найбільше підходить юним велосипедистам. Шнурки - стара добра класика. Вони дають чудову затяжку та це плюс. Але, якщо їх зафіксувати неправильно, можуть розв'язатися, і це величезний мінус. Тому для підвищення безпеки багато виробників велотуфель до шнурівки додають липучки або інші елементи фіксації.
У вашої дитини вже з'явився велосипед? Тоді саме час подбати і про підходяще взуття. В інтернет-магазині Theo Leo представлений широкий асортимент взуттєвих виробів, у тому числі придатних для повсякденної їзди на велосипеді. У нас є в наявності варіанти як для малюків, які тільки освоюють ази їзди, так і для більш досвідчених велорайдерів-юніорів. А в чому більш зручно та безпечно водити свого «залізного коня» вашій дитині: у стильних кросівках, закритих сандаліях чи у легких сліпонах?
Не знайдено дописів
Написати відгук