В якому віці можна починати дитині займатися спортом

Відповідь на це питання буде цікава батькам, які піклуються про здоров'я свого малюка: в якому віці можна починати дитині займатися спортом?

Рухова активність з самого народження стимулює розвиток дитини, в тому числі й інтелектуальне. Однак синочки та доньки підростають, і батьки починають замислюватися, чи не час перейти до більш серйозних тренувань.

У цій статті ми відповімо на найпоширеніші питання:

• Чи корисно дітям займатися спортом?

• Чи не є небезпечними такі заняття для дитячого здоров'я?

• В якому віці бажано починати тренування?

Ви дізнаєтеся, як вибрати тренера та на що треба звернути увагу під час знайомства.

Велика моторика та розвиток

На вправах з формування великої моторики побудовані всі розвивальні техніки для дітей до року. У цьому віці фізичний розвиток першочерговий і тягне за собою розумовий.

Розуміючи це, відповідальні батьки приділяють багато часу гімнастиці та масажу, багато хто відвідує з малюками заняття по динамічній гімнастиці або плаванню.

Однак у міру дорослішання малюка розвиток фізичних навичок у багатьох сім'ях поступово відходить на другий план. Його місце займають незліченні заняття на розвиток інтелекту: логіка, навчання читанню та рахунку, іноземні мови.

Підготовку до школи батьки починають заздалегідь, чи не з двох років, абсолютно втрачаючи той факт, що велика моторика і далі безпосередньо впливає на здатність засвоювати нову інформацію.

У результаті виявляється втраченим дорогоцінний час, який слід було б використовувати на формування фізичних можливостей дитини, і в його розвитку залишається невиправна прогалина.

Чому велика моторика так важлива? Вона впливає на наступні сторони розвитку дітей:

• Дрібна моторика та, відповідно, усне мовлення.

• Навички малювання та письма.

• Навички самообслуговування та самостійності, уміння приймати рішення.

• Координація руху.

• Становлення самооцінки.

• Вміння працювати в команді.

У процесі виконання фізичних вправ залучаються обидві півкулі головного мозку, завдяки чому розвиток дитини протікає гармонійно. Вирішуючи завдання, наприклад, на координацію руху, на послідовність і відчуття рівноваги, вона готується до вирішення завдань на логіку та просторове мислення.

Іншими словами, добре розвинена фізично дитина має набагато більше шансів на легке успішне навчання у школі, ніж її одноліток, який звик проводити дні за комп'ютерними іграми, нехай навіть і розвивальні.

Ось чому заняття у спортивній секції для дитини — це не примха, а нагальна потреба.

Спорт для малюків

Уже в однорічному віці карапуз робить перші успіхи у спортивних іграх на дитячому майданчику. Важливо забезпечити йому можливість активно рухатися, навантажуючи всі групи м'язів. Використовуйте іграшки (м'ячі, машинки, каталки), щоб спонукати дитину бігати та стрибати, залазити на драбинки та проповзати під перешкодами. Стрибки у цьому віці переважно у довжину. Від двох років вже можна вчити малюка зістрибувати з невеликих височин, однак будьте обережні: діти раннього віку у стрибку повинні опускатися на випрямлені ноги. Слід нагадувати маленькому спортсмену, що при приземленні потрібно трохи присісти («зайка зістрибнув і сів»).

Спортивні секції для дошкільнят

У віці від 4 до 7 років діти практично не сидять на місці. Біг, стрибки, ігри з м'ячем і скакалкою, валяння на траві та у снігу, катання на всьому, що під руку попадеться — велосипед, самокат, ролики, дідусевий садовий візок — будь-який транспорт цікавий.

У цьому віці дитина ще не розгубила вродженої гнучкості, і на першому місці серед спортивних занять у дошкільників стоять легка атлетика, гімнастика, акробатика та різноманітні танці.

З 4 до 7 років також рекомендовано біг, східні єдиноборства (карате, дзюдо), плавання та фігурне катання.

Спорт в молодшому шкільному віці

На жаль, ролі фізичного виховання у молодшій школі надається ще менше значення, ніж у дитячих садках. Уроки фізкультури часто ведуться нерегулярно та непрофесійно, а часом ними й зовсім жертвують в ім'я підготовки до контрольних з інших предметів.

Саме у цьому віці спостерігається найбільший відсоток виявлення захворювань хребта у дітей, і позакласні заняття в секціях у цьому випадку — відмінний вихід.

Дітям від 7 до 9 років рекомендовані такі командні види спорту, які сприяють не тільки зміцненню здоров'я, але і соціалізації. Футбол, хокей, волейбол та баскетбол у великій пошані у молодших школярів. Гарні також плавання, лижі, єдиноборства та спортивна гімнастика. Для тих, хто мешкає неподалік від стадіонів і парків, відкрита дорога до велоспорту. Їзда на велосипеді не тільки підвищує м'язовий тонус, але і стимулює роботу внутрішніх органів, сприяє нормалізації ваги.

Популярні в останні роки дитячі циркові студії, що поєднують елементи акробатики, еквілібристики та жонглювання.

Спортивні секції для дітей середнього шкільного віку

Середня школа — досить складний час у житті дитини, яке передує вступу до підліткового віку. У віці від 9 до 14 років для хлопчиків і дівчаток вже важливі не тільки спортивні перемоги, а й те, наскільки красивий обраний ними вид спорту.

До перелічених видів занять у цей період можна додати теніс, фехтування, стрільбу з лука, секцію капоейра.

Коли потрібно починати

Нерідко батьків турбує питання, чи не зарано дитині починати займатися тим чи іншим видом спорту. В той час виникають побоювання з серії «чи не пізно ми схаменулися»?

Причина хвилювання в обох випадках полягає в одному: батьки побоюються, що тренування принесуть шкоду здоров'ю замість користі. Наприклад, на тему занять карате інтернет-ресурси переповнені батьківськими суперечками про те, чи потрібно вчити дошкільника битися, наскільки травматичний цей спорт і для чого в п'ять років потрібні змагання.

Насправді східні єдиноборства — це красиве мистецтво, чиє першочергове завдання полягає у загальному оздоровленні, розвитку витривалості, швидкості, сили та гнучкості. Змагання для малюків проводяться без спарингів, перемогу отримує той, хто краще за інших продемонстрував техніку й уважність. Удари маленькі спортсмени наносять по тренувальним лапам і фантомам.

У кожному окремому випадку при виборі секції слід з'ясувати, як саме проходять тренування та змагання, які навантаження отримують діти та які можливості для юних спортсменів надані у вашому місті.

Тривоги ж щодо того, що ви запізнилися і вашій дитині пізно починати з нуля, слід залишити за бортом. Дитинство — період неймовірних можливостей, а займатися спортом для підтримки себе в хорошій формі ніколи не пізно навіть літнім людям, не кажучи про хлопців 12 - 16 років.

Коли спорт шкодить дитині

Так, спортивні заняття можуть бути шкідливі, і це слід враховувати. Ось основні причини, коли слід відмовитися від певної секції або просто «знизити обороти» у гонитві за медалями.

• Медичні показання. Навіть якщо на сьогодні ваша дитина здорова, згадайте всі перенесені раніше хвороби. Схильність до надмірного збудження, пережита у дитинстві дисплазія або травма — про все це слід розповісти педіатру, оформляючи довідку про допуск до занять. До слова, відповідальний тренер неодмінно зажадає від вас таку довідку перед тим, як прийняти до секції.

• Посилені заняття спортом, які дають надмірне фізичне та емоційне навантаження. Звичайно, приємно бачити свого шестирічного карапуза переможцем на міжнародних змаганнях зі спортивних танців. Однак вам навряд чи сподобається перспектива лікувати 16-річному чемпіонові колінні суглоби, які просто не витримали космічних навантажень. Чи не найкраще досягнення для дитини й пропущені заради тренувань шкільні уроки. Психологічна напруженість від нескінченних змагань і чемпіонатів також дає про себе знати та позначається на загальному стані школяра. Залиште професійний спорт для дорослих, дайте дітям просто розвиватися.

• Травмонебезпечні й екстремальні види спорту, такі як бокс, верхова їзда, альпінізм, мотоспорт, дайвінг, регбі, хокей і т.п. несуть потенційну небезпеку здоров'ю та життю. Це не означає, що від них слід відмовитися, однак, обираючи секцію, приділіть особливу увагу заходам безпеки, вжитим керівництвом спортивного клубу.

На що ще звернути увагу, вибираючи секцію

Перше, що слід зробити при виборі — познайомитися з тренером. Це означає не тільки уважно вивчити програму тренувань і кваліфікацію тренера, але також з'ясувати, чи має він професійні навички в роботі з дітьми даного віку.

Керівник секції може виявитися блискучим спортсменом, але не знати особливостей дитячої анатомії, не вміти правильно розподіляти навантаження та зацікавлювати малюків.

Другий крок — поспілкуватися з тренером особисто та поспостерігати за його роботою. Нерідко спортсмени звертаються з дітьми досить грубо під час тренувань, і батьки намагаються ставитися до цього з розумінням: «Зате у нього на тренуваннях дисципліна!». Не варто плутати свою дитину з солдатом, ваше завдання навчити його любити спорт, а не вимуштрувати. Професіонал знайде можливість підтримувати порядок на тренуваннях навіть у команді галасливих підлітків, не лякаючи та не принижуючи учнів. Він не тільки легко справляється з командою, але і дає грамотні рекомендації батькам щодо домашніх тренувань і мотивацій.

І нарешті, тренер — це людина, яка може навчити дитину вірити в себе або зруйнувати її самооцінку дощенту. Будьте пильні при його виборі.

Третій крок — вивчення умов навчання. Як би професійно ні велися уроки плавання, але, якщо вода в басейні брудна, а в роздягальні гуляють протяги — це привід знайти іншу секцію.

Не зайвим буде також з'ясувати, в яких видах змагань братимуть участь діти. Показові виступи, чемпіонати, марафони та фестивалі, де можна отримати грамоту, медаль або заохочувальний приз, служать потужним стимулом продовжувати заняття.

«Не хочу більше цим займатися, хочу іншого!»

Подібні заяви бентежать батьків, і це стосується не тільки спортивних тренувань. Ще вчора син жив одним футболом, а тепер бажає спробувати себе у хіп-хопі. Донька досягла непоганих результатів у танцях, а тепер їй стрільбу з лука подавай.

Інтереси дітей часто змінюються, і батьків часом гризе підозра про їх легковажність. Сьогодні одне, завтра — інше ...

Однак, якщо говорити справедливо, то навіть дорослі нерідко змінюють свої захоплення. Щоб окреслити коло своїх інтересів, дитині слід спробувати все, що її приваблює. Не перешкоджайте їй у цьому, як і не варто будувати далекосяжні плани щодо обраного нарешті улюбленого заняття. Завтра юний спортсмен, можливо, захопиться музикою, а через місяць знову повернеться до спорту.

Що дійсно не принесе користі та зруйнує ваші стосунки — примус. Нав'язані тренування швидко перетворяться у ненависну повинність і, подорослішавши, дитина насамперед навчиться обманювати батьків і прогулювати заняття.

Дайте дитині право вибору, довіряйте їй, навчиться її слухати і бути уважним до підбору спортивної секції для дитини, де їй буде комфортно — і ви залишитеся у виграші.