Без усяких сумнівів, шкіра - це найбільш універсальний матеріал, який використовується для виробництва взуття. Він витримав найсерйозніше випробування - часом. Змінювалися століття, епохи, мода та навіть клімат, а шкіряне взуття залишалося завжди. Воно тільки адаптувалося під потреби людини у різні епохи.
Навіть сьогодні дослідники не можуть з точністю відповісти, хто і коли створив перші шкіряні черевики, але найдавніші з відомих археологам датуються ще періодом верхнього палеоліту. Йдеться про знайдений у Вірменії виріб з волової шкіри, який нагадує мокасини. За підрахунками археологів це древнє взуття було створено як мінімум 10 тисяч років тому. У 2500-6000 роках до нашої ери ассирійці також облюбували цей матеріал. І так повторювалося у кожній цивілізації, у кожну історичну епоху. Тільки у період бароко шкіряне взуття придбало славу не тільки найпрактичнішого, але і модного. У міру зростання цивілізації, розвивалася і шкіряна взуттєва індустрія. Перш за все через доступність матеріалів. Між тим існує багато причин, чому шкіряне взуття настільки популярне у всьому світі та чому ці вироби вважаються кращими.
Взуттєві вироби зі шкіри набагато міцніші, довговічніші та зручніші, ніж більшість їхніх «братів» зі штучних матеріалів. Але у наш час, коли ринок заповнили вироби з синтетичної шкіри, важливо хоча б у загальних рисах орієнтуватися у різновидах і характеристиках натурального матеріалу. Ось наприклад, скільки видів взуттєвої шкіри знаєте ви? Свиняча, кілька видів телячої, овеча. І все? А як щодо черевик з риб'ячої шкіри або туфель зі страуса? Думаєте, таких не буває? Помиляєтеся! Сьогодні у взуттєвій промисловості застосовують кілька десятків видів натуральної шкіри. А ось з якої виходить найякісніше взуття та як розрізняти різні види матеріалів, розкажуть фахівці нашого інтернет-магазину Theo Leo.
Що таке взуттєва шкіра?
Взуттєва шкіра - це натуральний матеріал, зроблений зі шкір тварин і використовується для пошиття різних видів взуття. Кожна пара шкіряного виробу унікальна, так як структура та малюнок на шкірі кожної тварини відрізняється. Як правило, для виробництва взуттєвих виробів використовують шкіри свиней і великої рогатої худоби, які вигідно відрізняються надійністю та зносостійкістю. Але крім них у промислових цілях застосовують й інші види шкір.
Взуттєва шкіра за способом застосування буває двох видів: використовувається для верху виробу та підкладкова. Основа для верху проходить багатоетапну обробку та технологічне випробування з тим, щоб на виході вийшов досить щільний, але в той же час «дихаючий» матеріал. Для різних типів взуттєвих виробів використовують різні види шкіри. На більш важкі черевики та чоботи зазвичай беруть юхть взуттєву, на м'якші варіанти - юхть сандальну.
Що таке підкладкова взуттєва шкіра, неважко здогадатися вже з назви. Вона використовується для пошиття елементів взуттєвої підкладки. Як правило, на її створення йдуть відбраковані дублені напівфабрикати, які з різних причин не підійшли для верху. Для створення підкладкової шкіри застосовують різні способи дублення, оздоблення та фарбування.
Деякі виробники використовують шкіру і для низу взуття (підошви, устілки). На ці цілі зазвичай йде жорсткий, не деформуючий матеріал, що отримується зі шкір ВРХ, верблюдів, коней, свиней, морських тварин.
Процес виготовлення матеріалу
Шкіра - матеріал досить гнучкий, міцний та добре піддається виробленню. У виробництві шкіри застосовують кілька видів дублення. Наприклад, для створення лайки, а також шкіри з підвищеною термостійкістю вдаються до алюмінієвого дублення. Для рослинного способу дублення використовують дубову кору та деякі інші компоненти натурального походження. У результаті такої обробки отримують еластичний матеріал коричневого кольору. До речі, якщо для рослинного дублення правильно підібрати суміш, то можна створювати шкіру різних відтінків. Недолік матеріалу, одержуваного шляхом рослинного дублення - нестійкість до впливу вологи (швидко намокає, втрачає колір, після висихання твердне, зменшується у розмірі).
Жирове дублення - це спосіб обробки сирих шкір, який передбачає пропитку матеріалу спеціальними жирами. У готовому вигляді він володіє хорошими вологовідштовхувальними властивостями.
М'яка й еластична шкіра, що отримується шляхом хромового дублення, досить стійка до впливу високих температур, а ось вологе середовище переносить погано. Взуття зі шкіри хромового дублення після намокання сохне дуже повільно. Тому в індустрії частіше використовують матеріал хромово-жирової обробки.
Дефекти на натуральній шкірі - явище дуже поширене. Вони можуть бути у вигляді дірок або подряпин, які утворилися за час життя тварини. Позбутися від недоліків дозволяє шліфування. Один з яскравих представників шліфованої шкіри - велюр.
Якщо шліфування не допомогло усунути всі дефекти, на допомогу приходить тиснення. Для цієї «процедури» використовують плити, якими пресують розігріту шкуру. Пресована шкіра може бути як гладкою, так і з найрізноманітнішими малюнками.
Скільки видів взуттєвої шкіри існує?
Взуттєва шкіра - дивовижний матеріал. Про нього важко говорити узагальнено, оскільки різні її види та типи мають різні характеристики. Фахівці використовують кілька систем для класифікації матеріалу. Найпростіша систематизація - це розрізнення кожматеріалу по типу тварин і їх віку.
Основні види шкіри, що використовуються у взуттєвій промисловості - це оброблені шкіри таких тварин:
- великої рогатої худоби;
- овець;
- кіз;
- свиней;
- коней;
- оленів.
Крім того, для виробництва дизайнерського взуття вдаються до використання більш дорогих екзотичних видів шкіри. Наприклад, крокодилової, зміїної, страусиної.
Теляча шкіра користується славою найціннішого та найбільш якісного матеріалу у цій категорії. До її достоїнств зараховують м'якість, гладкість, міцність, еластичність. Ця шкіра не тріскається та не ламається, добре піддається різним видам дублення. З неї роблять самі різні види взуття, а також оббивку для меблів, одяг, сумки, ремені та інші аксесуари. Підходить для виробництва витончених та делікатних елементів.
Свиняча шкіра - це матеріал, який використовується для виробництва бюджетних видів взуття. У порівнянні з телячої має багато мінусів, тому частіше застосовується як підкладкова. Свинячий матеріал вважається менш привабливим, ніж гладка шкіра ВРХ. Він характеризується поганою еластичністю та недостатньою міцністю, його верхня частина груба, жорстка, має дірчасту фактуру, яка погано виглядає на взутті. Крім цього, свиняча основа досить швидко вбирає у себе вологу та довго зберігає специфічний запах.
Зі шкір овець роблять шеврет - шкіру, дублену хромом. Це м'який і еластичний матеріал з характерним малюнком, що нагадує дрібні зморшки. Використовується для верхньої частини взуття, а також для виробництва одягу і аксесуарів.
Козина шкіра відрізняється м'якістю і міцністю матеріалу, незважаючи на те, що є вельми тонкою. Як і овчина, має характерний малюнок, за що цінується в індустрії.
З кінської шкіри для взуття використовують тільки її задню частину, на якій найменше пір та яка сама гладка. Шляхом дорогого жирового дублення з неї створюють шкіру кордован, яка потім йде на створення елітного взуття. Також у виробництві використовують шкіри або молочних лошат, або тих, які харчувалися тільки рослинною їжею.
Шкіри оленів цінуються за чудову термоізоляцію, еластичність і міцність. Цей матеріал використовується переважно для виробництва замші.
До речі, не варто думати, що з одного виду тварин виробляють тільки один вид кожматеріалу. Залежно від способу обробки, а також віку «сировини», можуть виходити найрізноманітніші види шкіри. Наприклад, зі шкір великої рогатої худоби різного віку роблять як мінімум 8 типів матеріалу: склізок, опоєк, виросток, полукожнік, яловка, бичок, бичина, буйволина. Зі шкіри кози, залежно від способу обробки, виробляють шевро або козлін.
Чи не менше різновидів шкіри існує і за способом обробки сировини. А це гладка шкіра різних сортів, полірована, шліфована, зерниста, лакована, патинірована (штучно зістарена), кожматеріал, створений без використання хімікатів або мінімальної обробки, а також деякі інші види.
Залежно від використовуваного способу класифікації можна нарахувати безліч видів шкіри. Одні з кожматеріалів універсальні у використанні, інші мають обмежену сферу застосування. Нижче розглянемо різновиди шкіри, використовувані у взуттєвій промисловості найчастіше.
Анілінова шкіра
шкіра вважається найякіснішою з усіх видів. Для її забарвлення використовують органічні засоби та мінімальну технологічну обробку. Відтінок і рубцювання на цьому матеріалі мають природне походження. У процесі експлуатації анілінова шкіра більше інших видів схильна до патинування.
Буйволяча
Цей тип шкіри не можна назвати найпоширенішим. За багатьма характеристиками нагадує бичину. Вона міцна, довговічна, хоча і досить груба, але у той же час податлива. Використовувані у промисловості шкіри мають значні габарити: площею більше 2,5 м і товщиною близько 5 мм. Матеріал відрязняється характерною «стислою» фактурою.
Бичина
Від інших видів шкір великої рогатої худоби, бичина, у першу чергу, відрізняється товщиною. Фізичними характеристиками багато у чому нагадує буйволячу шкіру. З неї здавна робили сідла та збрую, звідси й інша назва матеріалу - шорно-сідельна шкіра. У наш час з неї роблять ремені, рюкзаки, куртки та недороге взуття. До плюсів матеріалу можна віднести його міцність, довговічність, непромокаємість і дешевизну, але разом з тим це дуже жорстка шкіра, тому вироби з неї виглядають не дуже благородно.
Вороток
Цей вид шкіри роблять з частини шкіри, взятої між головою та чепраком ВРХ. Як правило, для її вичинки застосовують рослинний або хромовий метод дублення. Матеріал відмінно підходить для холодного тиснення та гравіювання. Використовують для пошиття взуття, ременів і інших галантерейних виробів.
Виросток
Виросток - це різновид телячої шкіри. Роблять її зі шкір молодих телят, які тільки перейшли на рослинні корми. За своїми характеристиками матеріал трохи поступається опойку, зокрема має більш слабке переплетення волокон. Між тим вироблений виросток - це досить товста та рівна шкіра з красивою мірою.
Велюр
Назва цього матеріалу походить від латинського слова, що означає «волохатий». Цей різновид ворсистої шкіри роблять способом хромового дублення зі свинячих шкір. Іноді для виробництва велюру застосовують овчину. Залежно від технології обробки велюрова шкіра може бути товстою та жорсткою або дуже ніжною, м'якою та тонкою. Крім верхньої частини взуття, з неї також роблять одяг, ремені, сумки.
Велюр-спилок
Для його виготовлення однаково підходять як шкури свиней, так і великої рогатої худоби. У промисловості спилок прийнято ділити на бахтармяний (без лицьової сторони) та лицьовий. Більш щільний і товстий спилок зі шкір ВРХ зазвичай використовують для виробництва взуття та покриття для меблів, а спилок-велюр - для одягу. Матеріал, що отримується зі свинячих шкір, як правило, йде на взуття.
Нубук
Нубук є різновидом дрібноворсистої шкіри, яку отримують після хромового дублення та шліфування абразивними дрібнозернистими матеріалами. Багато цінують цю шкіру за її міцність і красивий оксамитовий зовнішній вигляд. Але щоб нубук довго не втрачав своїх переваг, він вимагає особливого догляду без використання вологого очищення. Розрізняють 3 види нубуку: натуральний, штучний і з жировою пропиткою (нубук-ойл). Останні два різновиди менш болісно переносять контакти з вологим середовищем, ніж натуральний. Використовується для пошиття елітних видів взуття для дорослих та дітей, а також у шкіргалантереї.
Замша
Замша - це ворсиста шкіра, зроблена шляхом жирового дублення шкір диких кіз, лосів або оленів. Замшу роблять двома способами. У першому випадку шкіру розрізають на спеціальному верстаті на два шари: один іде на замшу, інший - на виробництво гладкої шкіри. У другому випадку ворсистий матеріал роблять з вивернутої та відшліфованої з внутрішньої сторони шкіри (так звана зворотна замша).
Матеріал цього типу відомий своєю м'якістю та доброю повітропроникністю, що досягається завдяки пористості замші. Примітно, що така шкіра не втрачає своєї м'якості навіть після замочування. Але у той же час вона не є лідером у плані зносостійкості, а також вимагає більш скрупульозного догляду, ніж гладкі види.
Кращі зразки замші роблять з оленячих шкір (переважно опойку або виростку) і шкіри російських короткохвостих овець. Матеріал технічного сорту зазвичай отримують зі шкіри російської довгохвостої вівці, а для протирочной замші використовують шкірки російських овець і дорослих оленів.
Гладка шкіра
Для її виробництва беруть тільки найякісніші частини шкір, тому і взуття з неї також вважається ідеальним. Технологія обробки сировини не передбачає шліфування - тільки видалення вовни. Це той самий різновид «дихаючої» шкіри, пори якої навіть після обробки не втрачають свого природного стану. Переваги взуття з гладкої шкіри: зносостійкість і довговічність. Вироби з цього матеріалу з часом покриваються природною «патиною», яка надає виробу особливий шарм.
Лайка
Шкіри козенят і ягнят після хромового або жиро-хромового дублення перетворюються на м'яку, тонку і еластичну шкіру, відому як лайка. Особливість цього матеріалу - відсутність зморшок на поверхні. Його використовують переважно для рукавичок, хоча зустрічається і лайкове взуття.
Наппа
Якщо шкіру великої рогатої худоби піддати напіваніліновій обробці (покрити тонким шаром захисної фарби), на виході вийде наппа. Цей матеріал цінується за м'якість, еластичність і тонкість. Він м'який і неслизький на дотик. Серед мінусів часто називають дороговизну та потребу у дуже дбайливому догляді. Якщо наппа намокне, то висушити її без втрати якості матеріалу буде вельми проблематично. Шкіру цього виду найчастіше роблять у Туреччині, Іспанії та Італії. У кожпромисловості має дуже широке застосування.
Наплак
Наплаком називають натуральну шкіру, покриту шаром лаку. На відміну від лакового матеріалу, ця шкіра не така глянцева та гладка, але все ж вона має свої переваги. Зокрема наплак відрізняється м'якістю та досить високою стійкістю до зносу. Від лакованих виробів вигідно відрізняється здатністю витримувати морози до 15 градусів. Найчастіше використовується для пошиття демісезонного та літнього взуття для дівчаток.
Оленяча шкіра
Шкіри оленів після вичинки з використанням жирів перетворюються в еластичний матеріал, який своїми характеристиками багато у чому нагадує замшу. Використовується для пошиття дорогого взуття.
Опоєк
Це різновид телячої шкіри, яку роблять виключно зі шкір тварин, які не досягли 6 місяців. Особливості матеріалу - гнучкість, ніжність, м'якість і гарний візерунок. Серед телячих різновидів вважається найціннішою.
Риб'яча
У стародавні часи в деяких країнах цей різновид був головним матеріалом для пошиття взуття та одягу. У наші дні цікавість до риб'ячої шкіри відроджується. Після вичинки вона перетворюється у красивий матеріал з різноманітними варіантами фактури. Наприклад, матеріал, що отримується з коропів, має «кошлату» фактуру, з лососів - вкритий осередками, а осетрову шкіру прикрашають зірочки та шипи.
Саф'ьян
Шляхом рослинного дублення шкіру кози (іноді використовують шкіри лошат, телят або овець) перетворюють в саф'ян. Це м'який і тонкий матеріал, представлений у широкій колірній гамі. Саф'янову шкіру на Русі виробляли ще у XII столітті. Тоді її використовували переважно для пошиття чобіт. У наш час саф'ян більшою мірою застосовують для виготовлення дорогих сумок.
Шагрень
Шагренева шкіра груба, шорстка та пориста. Це різновид матеріалу рослинного дублення. Раніше шагрень робили виключно зі шкір куланів і коней. Сучасну шагреневу шкіру виробляють з овець і кіз. Існують варіанти шагрені, зроблені зі шкіри акули або ската.
Шевро
Шевро - це оброблена особливим засобом шкіра кози. Завдяки відмінним споживчими характеристиками цей матеріал використовують не тільки у взуттєвій промисловості, а й у виробництві шкіргалантереї. Вироби з шевро багатьом подобаються за м'якість, щільність і міцність. Особливу привабливість козячій шкірі надають дрібні зморшки, покриваючі поверхність мереї.
Шеврет
Зовні шеврет дещо нагадує шевро - має такий же специфічний малюнок мереї. Але в якості основи для нього служать шкіри овець, а не кіз. Перед використанням у промислових цілях вони проходять вироблення хромовим дубленням. У взуттєвій індустрії шеврет цінують за його щільність і еластичність.
Чепрак
Це ще одна варіація на тему шкіри, зробленої зі шкір ВРХ. Особливість чепрака у тому, що для його виробництва підходить не вся шкіра, а тільки спинна частина. Після жирового дублення сирий матеріал перетворюється у товсту, щільну та досить важку шкіру. Характеристики цього різновиду матеріалу дозволяють з успіхом використовувати його для створення ременів і міцних черевиків.
Шора
Шору отримують зі шкір великої рогатої худоби, схильної до жирового дублення. Вона така ж щільна та товста як чепрак, але володіє більш вираженою пластичністю.
Юхта
Щоб зробити цей різновид кожматеріалу, фахівці використовують черевну частину шкіри ВРХ. Як правило, у виробництво йдуть ялові або коров'ячі шкіри, а також шкіра однорічних биків. Матеріал піддають комплексній обробці, яка закінчується жировим дубленням. Залежно від використовуваної у роботі основи, юхта буває чорною, червоною та білою. Останній варіант у кожпромисловості цінується найбільше.
Маєте потребу у дитячому шкіряному взутті?
Взуття з натуральної шкіри шановано у всьому світі. Якщо готовий виріб має гарно виглядати, бути зручним і довговічним, м'яким і еластичним, дихати і в той же час захищати від вітру та холоду, то кращого матеріалу ніж натуральна шкіра вам не знайти.
Для дорослих взуття з натуральних матеріалів - це більшою мірою стильна частина гардероба. Для дітей - незамінна деталь, від якої залежить здоров'я опорно-рухового апарату та здоров'я у цілому. У дитячому гардеробі не повинно бути місця взуттєвим виробам з синтетики або шкірозамінника. У взутті зі штучних матеріалів ноги малюків не дихають, з'являється ризик розвитку грибкових хвороб. Такі вироби гірше утримують форму, а значить, погано фіксують стопу. Ну і звичайно ж, шкірозамінник носиться куди гірше, ніж якісно оброблена шкіра.
Головна відмінна риса брендового дитячого взуття Theo Leo - її натуральність. Для пошиття всіх видів взуттєвих виробів ми використовуємо тільки натуральні матеріали. У нашому каталозі завжди є моделі з високоякісної телячої шкіри та нубука. Про високу якість дитячого шкіряного взуття Theo Leo говоримо навіть не ми, а споживачі та фахівці, від яких ми постійно отримуємо схвальні відгуки.
