У світі є чимало музеїв, в яких зберігаються цікаві екземпляри взуття. Але тільки чотири з них можуть похвалитися найбільшими колекціями з найбільш незвичайних експонатів. Наприклад, у бельгійському музеї в Ізегемі можна простежити, як видозмінювалося взуття протягом століть. Найдивовижніший експонат німецького музею в Оффенбазі - єгипетські сандалі, зшиті приблизно 3500 років тому, а в Ельче (Іспанія) зібрали черевики, які носило місцеве населення у різні епохи. Але найбільшу колекцію взуття з усього світу зберігають у Торонто, у музеї Батя. Там налічується близько 13 тисяч експонатів. Це єдине місце у світі, де в одному приміщенні можна побачити шовкові туфлі китаянок і черевики японських самураїв, зшиті з ведмежого хутра, бальні туфельки королеви Вікторії, легендарні сріблясті черевики Елтона Джона і навіть взуття з людського волосся, створене у Тайвані.
І це ще далеко не всі цікаві факти з багаторічної взуттєвої історії. Наші фахівці зібрали найцікавіші з них. Деякі факти вас просто потішать і розширять кругозір, інші цілком можуть стати у нагоді у повсякденному житті.
З історії розвитку взуттєвих виробів
Важко сказати, коли людина зробила перше взуття. Але те, що ця частина гардеробу одна з найдавніших, дослідники не сумніваються. Найдавніше зображення взуття археологи знайшли серед наскальних малюнків в Іспанії. А їм не менше 15 тисяч років!
У різні історичні епохи існували й особливі вимоги до зовнішнього вигляду черевиків. Наприклад, у IX-X століттях європейські монархи носили переважно дерев'яне взуття, а черевики англійців XI століття мали довгі носки, закручені немов баранячі роги. Європейські вельможі в XVI-XVII століттях носили взуття виключно з червоними підборами. Такого ж кольору були туфлі у придворних дам Маньчжурської імперії Цин.
Багато хто гадає, що взуття на підборах від початку було вигадане як жіноче. Зовсім ні! Такі моделі були придумані ще у стародавні часи для вершників: каблуки допомагали ногам утримуватися у стремені. За часів Людовика XIV черевики з каблуком були ознакою аристократії, а його висота визначала статус людини.
Перше жіноче взуття на високих підборах, згідно з деякими джерелами, у XVI столітті придумала Катерина Медічі. Кажуть, до цієї хитрості вона вдалася, щоб приховати від чоловіка свій невисокий зріст. Іншій королеві - Вікторії - жінки зобов'язані виникненням модельних черевиків. А ось що стосується туфель на шпильці, то вони з'явилися тільки у 1950 роках, їх придумав французький дизайнер Роже Вівьє. Історія також зберегла ім'я швеця, який першим прибив до шпильки металеву набійку. Це був Сальваторе Феррагамо. Сьогодні його ім'я носить взуттєвий музей Флоренції.
Не менш давню історію має взуття на платформі. Першими його носили античні актори: вони збільшували свій зріст завдяки високій підошві з кірка або дерева. Другий пік популярності таких моделей припав на Середні віки. У цей час високі платформи захищали ноги від вуличного бруду. Іноді висота підошв досягала 15 см, що робило черевики неймовірно незручними. Третя хвиля популярності платформ почалася у 1930-х роках з легкої руки голлівудських дизайнерів.
Факти про виробництво взуття
Поширена думка, що найкраще брендове взуття виробляється у столиці моди - Італії. І навіть географічний обрис країни нібито натякає на це. Проте, світовим лідером з продажу взуттєвих виробів є Франція. А ось Філіппіни відзначилися тим, що у 2002 році у цій країні створили гігантську пару черевиків. Довжина виробу склала 5,5 м, ширина - 2,25 м, а висота - 1,85 м.
До речі про черевики. Але не звичайні, а для катання на льоду. Знаєте, як з'явилися перші ковзани? Кажуть, їх придумав Петро I. Точніше сказати, він удосконалив примітивні моделі та зробив їх схожими на сучасні. Але найдавніші ковзани, знайдені археологами, належали кімерійцям, що жили 3200 років тому.
Спочатку взуття для катання на льоду представляло собою якусь конструкцію з лезом, яку кріпили до ноги. У Сибіру роль леза грали ікла моржів, у Китаї - стовбури бамбука, а у VIII столітті голландці вигадали вироби з металевими елементами. Яка роль в еволюції ковзанів Петра I? Він, побачивши голландську модель, удосконалив її таким чином, що лезо кріпилося безпосередньо до взуття, а не до дерев'яної дощечки як раніше.
Голландцям сучасні модники зобов'язані появою іншого популярного взуття - сабо. Їх «предками» є дерев'яні черевики, які носили голландські селяни. До речі, найдавніші сабо були знайдені в Амстердамі. Знахідку датують 1230 роками.
Не менш популярні туфлі броги (з декоративною перфорацією на носовій частині) раніше також носили переважно селяни. Ця модель була вигадана у Шотландії приблизно у XVII столітті. Хоча, у той час перфорація на носовій частині туфель була зовсім не для краси. Шкіряні вироби спеціально протикали шилом для провітрювання та видалення з них води, яка потрапляла всередину під час випасу худоби на болотистій місцевості.
Класичні чоловічі туфлі оксфорди також родом з Шотландії. Але свою популярність і назву вони отримали на рубежі XIX та XX століть, коли їх масово почали носити студенти Оксфордського університету. До речі, жінки вперше взули оксфорди тільки у 20-х роках ХХ століття. Сьогодні ця модель неймовірно популярна у чоловічому гардеробі та вважається найсуворішим варіантом класичного взуття.
Що стосується кросівок, то багато хто, напевно, здивується, дізнавшись, що вони створювалися не для спорту. Взуття зі шнурівкою спочатку грало роль корсета, що фіксує травмовану стопу. В якості повсякденного взуття кросівки почали носити тільки у 1950-х роках. Ще один цікавий факт пов'язаний вже не з виробництвом, а з утилізацією спортивного взуття. У США є компанія, яка займається переробкою зношених кросівок: підошви старого спортивного взуття перетворюють у матеріал для покриття баскетбольних майданчиків.
Туфлі з відкритими носками сьогодні є у гардеробі кожної жінки, але любов модниць і повагу у фешн-світі вони отримали не відразу. Ця модель була розроблена у 1938 році, а вже на наступний рік головний редактор американського журналу Vogue звернулася до Гільдії модного взуття з вимогою зупинити рекламу таких туфель, оскільки вони виглядають «некрасиво та непристойно» і категорично не підходять для прогулянок по місту. Але вже у 1954 році їй довелося визнати свою поразку, так як американки масово почали носити туфлі з відкритими носками.
У різні часи у різних країнах для виробництва черевиків використовували найнеймовірніші матеріали: шовк, траву, людське волосся, шерсть тварин, шкіру риб і рептилій. Наприклад, на Русі з липи та інших дерев робили личаки, які у деяких регіонах Росії носили ще у 30-х роках ХХ століття. Монгольські кочівники придумали чоботи з повсті - прообраз валянок. У Фінляндії поверх шкіряних черевиків носили «калоші» з березової кори. Свої еспадрильї іспанці робили з трави, фіни з давніх-давен шили чоботи з оленячого хутра, в стародавній Індії взуття вирізали зі слонової кістки. А у 2017 році італійський швець Антоніо Вьєтрі створив перші у світі мокасини із золота 999 проби. Причому це взуття цілком підходить для носки. На створення однієї пари таких мокасин пішло 230 г чистого золота, і коштують вони від 25 до 30 тисяч доларів (залежно від розміру). Але навіть це взуття не претендує на звання найдорожчого. Найдорожчі туфлі створила дизайнер з Англії Деббі Уінгхем. Її творіння коштує 15 мільйонів доларів. На виготовлення туфель пішло 1000 діамантів у платині, а золоті деталі виробу зшиті такими ж нитками. До речі, протягом довгого часу звання найдорожчого взуття зберігалося за рубіновими туфлями, які носила Джуді Гарленд у фільмі «Чарівник країни Оз» (1939 г.). Їх вартість - 3 млн. доларів.
Історичні особистості
Колекціонування взуття для багатьох зірок Голлівуду перетворилося на справжню пристрасть. У деяких колекція налічує близько тисячі пар. Одна з них належить Мадонні. В її величезному гардеробі є пари, які співачка ніколи не взувала, так як виготовлені вони з дорогоцінних і дуже крихких матеріалів. А у колекції Імельди Ромуальдес Маркос (дружина 10-го президента Філіппін) налічувалося 1200 взуттєвих пар. До речі, опитавши більше тисячі жінок, американські дослідники прийшли до висновку, що у середньостатистичної американки є 19 пар взуття, але регулярно «вигулює» вона тільки 4 з них.
Якщо деякі моделі взуття стали відомі завдяки своїм власникам (наприклад, ті ж сріблясті черевики Елтона Джона), то деякі люди, навпаки, набули славу завдяки своєму взуттю. Наприклад, Менді Селларс з Великобританії відома як жінка, що носить найбільше взуття у світі. Через рідкісне захворювання її ноги постійно ростуть (непропорційно тілу), і до 35 років довжина стоп досягала 40 см. Свого часу британка зважилася на операцію, але навіть після неї ноги продовжують рости. Конкуренцію Менді складає інша мешканка Британії - Емма Кехілл. При зрості 196 см вона носить взуття 50-го розміру.
Рекордсменом серед чоловіків визнаний Карл Гріффітс, якому потрібні черевики 63 розміру. Але абсолютним світовим рекордсменом був Роберт Уодлоу (помер у 1940 р.). У Книгу рекордів Гіннеса він потрапив одразу за двома категоріями: як найвища людина (зріст 2,72 м) та як власник найбільшої стопи (він носив черевики 76 розміру). Серед сучасних знаменитостей також є рекордсмени. Наприклад, легенда баскетболу Шакір О'Ніл при своєму значному зрості (213 см) носить не менш вражаюче взуття - 55 розміру. А актриса Періс Хілтон ходить у туфлях 44 розміру.
До речі, дослідники виявили, що за останні 30 років жіночі стопи стали більше на 5 розмірів. Якщо ще порівняно недавно найбільш ходовим вважалося жіноче взуття 36 розміру, то сьогодні відзначається високий попит на туфлі 40-41. Якщо раніше максимальним розміром у жіночій колекції був 40-й, то у наш час більшість виробників розширили рамки до 42-го. Пояснюють цей факт тим, що в останні десятиліття люди стали трохи вище. Зріст людини - головний фактор, від якого залежить розмір стопи. Як правило, низькорослі є власниками мініатюрних ніжок і навпаки. Але іноді у природі трапляються «збої». Так, наприклад, Петро I, який був нижче від О'Ніла тільки на 10 см, носив черевики всього лише 38 розміру.
Традиції народів світу
У різних культурах з взуттям пов'язують різні традиції. Так, наприклад, був час, коли у країнах Латинської Америки з відкритими пальцями ніг ходили переважно представники сексменшин. У наш час ця традиція неактуальна, але у фольклорі різних країн світу збереглося багато цікавих взуттєвих звичаїв.
Це у наш час на весіллі прийнято обмінюватися обручками, а стародавні інки узаконювали свій шлюб, обмінюючись взуттям. Незвичайний обряд, пов'язаний з вінчанням і взуттям, існує і в Тунісі. У цій країні наречені чоловіки дарують своїм молодим білі капці.
Якщо дівчина одягне подарунок, а у компанію до нього і білі рукавички, це розцінюється як її згоду на заміжжя. Цікаві весільні звичаї, пов'язані із взуттям, були в Китаї. У стародавні часи нареченій обов'язково надягали на весілля розмальовані дерев'яні сандалії з різнокольоровими стрічками. Вважалося, що таке взуття приносить щастя молодій сім'ї. А ще китаянки вірять, що якщо наречена кине з даху червону туфельку, то її шлюб буде міцним. Згідно з іншим китайським звичаєм, щоб захистити дитину від злих духів, його черевички слід прикрашати зображенням хижих тварин. До речі, у Середні віки в Європі також вірили у захисну силу взуття, тому при будівництві нового будинку у стіну замуровували черевики.
Взуття в найменш розвинених країнах
Блейк Майкоскі був цілком успішним підприємцем з Техасу, який нічим не відрізнявся від інших бізнесменів, але після одного з візитів до Латинської Америки він став відомим на весь світ. Сталося це завдяки взуттю. Побачивши в Аргентині босих хлопчиків і дівчаток з бідних сімей, Блейк вирішив їм допомогти. Він створив фабрику з виробництва плетеного взуття й оголосив акцію: скільки пар буде продано, стільки пар піде дітям з бідних аргентинських сімей. Завдяки акції чоловік зміг взути тисячі малозабезпечених.
А винахідник Кентон Лі під час візиту у бідні регіони Африки звернув увагу, що діти обрізають передню частину взуття, оскільки з часом вони в них просто не влазили. Після цього Кентон створив «зростаюче» взуття. Він розробив унікальний дизайн сандалій, які завдяки застібкам можуть збільшуватися на 5 розмірів.
До речі, у деяких регіонах Африки місцеві роблять собі взуття зі старих покришок. З гуми вирізають підошву, яка кріпиться до стопи ремінцями.
Жіночі жертви заради моди
Бажаючи виглядати красиво і модно, жінки в усі віки йшли на різні жертви. Мабуть, найвідоміший історичний факт - це перебинтовані ноги китаянок і японок, які прагнули зробити свої стопи якомога менше. Бинтувати ступні вони починали з 5-7 років. Процедура була досить болючою, нерідко традиція призводила до того, що жінка не могла пересуватися навіть по дому.
Заради моди європейки епохи Ренесансу надягали чопіни - взуття на екстремально високої підошві, в якій було неможливо пересуватися без сторонньої допомоги.
Коли у моду тільки увійшли туфлі на підборах, жінки нерідко спотикалися і падали прямо на вулиці. Сучасні модниці почувають себе більш впевнено на високих підборах, але здоров'ю такі туфлі також і шкодять. Тривале носіння такого взуття викликає хвороби опорно-рухового апарату, а кожен крок на підборах викликає мікрострус мозку та хребта. Особливо небезпечно носити взуття з високими підборами вагітним, але модниці не завжди звертають увагу на поради лікарів.
Небезпечні для жіночих ніг і туфлі з звуженими носками. Якщо весь час ходити тільки у такому взутті, це викличе викривлення пальців і зростання «кісточки».
Курйози з взуттям
Що б ви подумали, побачивши на дорозі сліди від коров'ячих копит? Швидше за все, про те, що тут недавно проходила тварина. А ось у США на початку ХХ століття такі сліди на дорогах говорили зовсім про інше. І справа ось у чому. У цей час в країні був прийнятий сухий закон, який спровокував розвиток нелегальної торгівлі алкоголем. Поліцейські відстежували точки і покупців, у прямому сенсі слова, по слідах. Тоді злочинці вигадали хитрість: до своїх черевиків вони кріпили колодки, що імітують сліди корів, вводячи таким чином поліцейських в оману.
У взуттєву історію потрапила і королева Великобританії Єлизавета II. У штаті Королівського дому є співробітник, завдання якого - розношувати нове і незручне взуття королеви. Цікаво, що прогулюватися у королівських туфлях цій людині можна тільки у межах палацу і тільки по килимах.
А зовсім недавно поліцейський з Фукуї (Японія) через взуття залишився без роботи. Справа у тому, що поки ніхто не бачив, офіцер ... обнюхував взуття своєї колеги. Хоч японське законодавство і не забороняє нюхати чуже взуття, але чоловіка все одно звільнили.
Закон і порядок
Шулхан Арух - це звід правил і практичних порад для щоденного життя євреїв. Так ось, крім усього іншого, у цьому кодексі є і правила щодо взуття. Зокрема Шулхан Арух радить євреям першим завжди надягати правий черевик, а знімати - лівий. До речі, така сама процедура існує і у мусульман. В Японії свого часу казенне взуття для військових зберігали на різних складах: праві чоботи окремо від лівих. Таким чином у Країні висхідного сонця боролися з крадіжками. Дивні взуттєві порядки є і в інших країнах. Наприклад, на острові Капрі (Італія) не можна носити гучне взуття: гучне шльопання розцінюється як порушення громадського порядку.
Але, мабуть, найбільше дивними законами дивують США. У Північній Дакоті, наприклад, протизаконно лежати і спати у черевиках. В Іллінойсі заборонено знімати взуття у театрі, якщо ноги погано пахнуть. Жінкам у містечку Клівленд (Огайо) заборонено носити лакові туфлі, так як у них може відображатися нижня білизна. Якщо хтось захоче ходити босоніж у штаті Техас, то для цього треба придбати спеціальний дозвіл. У місті Кармел (Каліфорнія) закон забороняє жінкам ходити у взутті на шпильках. Причина банальна: одного разу одна жінка пошкодила ногу, зачепившись каблуком за решітку водозливного люка. У своїй травмі звинуватила муніципалітет. Щоб захистити себе від подібних позовів у майбутньому, міська влада наклала табу на підбори.
Корисні факти
Функція будь-якого взуття для дорослих і дітей полягає не тільки у тому, щоб створювати або доповнювати модний образ. Його головне завдання - захищати стопи від механічних пошкоджень. А у випадку з дітьми, список функцій ще більше збільшується. Взуття для дітей, крім усього іншого, також грає роль своєрідного фіксатора, помічника зв'язкам, м'язам і суглобам, що розвиваються. Тому дуже важливо купувати для дітей вироби, які підходять за розміром і фасоном.
Витрати при виробництві дитячого взуття
Часто батьки скаржаться, мовляв, дитяче взуття таке маленьке, на нього йде зовсім небагато матеріалів, а коштує дорожче дорослого. Але причина зовсім не у кількості використовуваних матеріалів. Пошиття будь-якого взуття (незалежно від розміру) - це досить трудомісткий процес, що складається з більш ніж 100 різних операцій. Так що витрати на виробництво черевичків для малюків та їхніх батьків практично ідентичні. До того ж для пошиття якісного взуття для дітей завжди використовують більш дорогу сировину: м'яку шкіру, нетоксичні фарби, натуральну обробку, додаткові елементи декору.
Як і коли краще міряти взуття
Багато хто не знає, але для придбання взуття є свій ідеальний час. Це післяобідній період. Причина у тому, що у другій половині дня стопи трохи набрякають і збільшуються у розмірі. Тому туфлі, куплені вранці, можуть виявитися тісними ввечері.
Якщо нове взуття призначається дитині, то не слід купувати виріб впритул або із занадто великим запасом. Щоб визначити правильний розмір дитячих черевичків, необхідно виміряти довжину стопи (у положенні стоячи) та збільшити отримане число на 0,5-0,7 мм. Це ідеальний запас, щоб створити комфорт для стопи. Міряти нове взуття слід зі шкарпетками або колготками тієї щільності, з якими плануєте їх носити.
Чи можна носити взуття після когось
Доношувати взуття після когось не можна навіть дорослим. Для дітей черевички з чужої ноги - найлегший шлях до викривлень суглобів. Справа у тому, що у кожної людини існує своя рухова звичка. Хтось завалює стопу у сторону, хтось - назад, у когось викривлений голіностоп або пальці ніг - все це відбивається на формі розношеного взуття. І якщо його почне носити інша людина, його стопа автоматично підлаштується під форму викривлених черевиків. У дітей процес деформації відбувається дуже швидко, так як юні кістки ще еластичні і дуже податливі.
А що цікавого у магазині Theo Leo
І на завершення - ще один важливий факт про взуття. Краще дитяче взуття зібрано в інтернет-магазині Theo Leo. Наш асортимент - це величезний вибір фасонів і моделей для хлопчиків і дівчаток на всі пори року. Відкрийте для себе світ Theo Leo. З нами ви дізнаєтеся багато цікавого про правильне дитяче взуття і тільки у нас зможете підібрати дитині якісну обновку з натуральних матеріалів, схвалену ортопедами. Ми працюємо для вас і ваших дітей - і це теж факт.
